Благодійність, мільярди й монополія: дві справи, що сколихнули фармринок

«БаДМ» — один із лідерів фармринку — опинився під подвійним ударом: кримінального провадження та антимонопольного штрафу

Фармацевтичний дистриб’ютор «БаДМ», один із лідерів українського ринку, опинився під подвійним ударом — кримінального провадження та рекордного штрафу від Антимонопольного комітету. Поліція Київської області підозрює виконувача обов’язків генерального директора (CEO) Дмитра Бабенка у розтраті 3,7 млн грн, а АМКУ — у змові компанії з конкурентом «Оптіма-Фарм» щодо маніпулювання цінами на ліки.

Аналітики «СтопКору» вирішили розібратися, як компанія з мільярдними прибутками опинилася в епіцентрі одразу двох скандалів — фінансового й репутаційного — та які наслідки це може мати для всього фармацевтичного ринку України.

Справа Дмитра Бабенка

У серпні 2025 року поліція Київської області повідомила про підозру виконувачу обов’язків генерального директора компанії «БаДМ» Дмитру Бабенку. Слідство вважає, що він без належних погоджень перерахував 3,7 млн грн з корпоративних рахунків на благодійний фонд. Про це свідчать матеріали справи.

Бабенко пояснює: це нібито були кошти на підтримку Збройних сил України. Суд не став обирати йому запобіжний захід із заставою, лише зобов’язав приходити на виклики. Для нього це перемога — для компанії репутаційна втрата.

«Допомога ЗСУ — це обов’язок кожного громадянина України та бізнесу. І це не про “незаконну розтрату”. Законність залишаємо на розгляд суду», — сказав він у коментарі «Forbes».

Однак співвласник компанії Олександр Дитятковський має іншу думку. У листі до партнерів, який потрапив до медіа (про що пише «The Pharma Media»), він звинуватив Бабенка у «зловживанні повноваженнями» й навіть у спробі підробки документів. Інші акціонери — брати Олександр та Ігор Суходольські, засновники фонду «Оптивіта Україна», — стали на бік топменеджера, адже саме їхній фонд і отримав ті самі кошти.

Таким чином, благодійність, схоже, перетворилася на війну між акціонерами. І в цій війні «волонтерський» переказ, імовірно, став інструментом впливу.

«БаДМ» під прицілом Антимонопольного комітету

Поки компанія переживає внутрішній розкол, держава висунула набагато серйозніші звинувачення.

31 липня 2025 року Антимонопольний комітет України завершив розгляд справи №126-26.13/102-24, відкритої ще в червні 2024 року, і визнав, що ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» порушили законодавство про захист економічної конкуренції.

Йдеться про узгоджені дії з ціноутворення: у 2020–2023 роках компанії систематично встановлювали однакові або майже однакові ціни на низку популярних препаратів — «Спазмалгон», «Евказолін Аква», «Біфрен®», «Мовіназа®», «Нейроксон®».

Докази АМКУ свідчать, що фірми одночасно підвищували ціни без економічного обґрунтування, маючи спільну частку понад 85% ринку. Така поведінка, на думку Комітету, свідчить про узгоджені дії та відмову від конкуренції. У результаті на «БаДМ» накладено штраф у розмірі 4 168 475 грн.

Комітет підкреслив, що така змова «призвела до штучного завищення цін на життєво необхідні препарати» і розцінюється як загроза національній безпеці.

Після ухвалення рішення компанії подали позови до Господарського суду Києва. Проте 1 серпня 2025 року АМКУ офіційно підтвердив, що дія рішення не зупиняється на час судових процесів — відповідно до статті 48 Закону «Про захист економічної конкуренції».
Отже, компанія повинна сплатити штраф, а доводити неправомірність рішення зможе вже після цього.

Реакція суспільства

Скандал набув розголосу. Колишній народний депутат VIII скликання Олександр Черненко на своїй сторінці у фейсбуці зазначив, що малим аптекам легше не стало: великі мережі продовжують розширюватися, ігнорувати рецептурні вимоги та наймати продавців замість фармацевтів.

АМКУ безпосередньо не може вплинути на аптечні мережі, однак, за словами Черненка, «необхідно дати монополістам зрозуміти, що всьому є межа».

«Було зафіксовано випадки, коли зміна вартості відбувалася в один і той самий день або з інтервалом у кілька діб — вочевидь, без прив’язки до відпускної ціни або будь-якого іншого ринкового показника», — зазначив посадовець.

Він також наголосив, що справа «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» — не лише про змову двох гравців, а про системну хворобу фармацевтичного ринку, де лише кілька компаній роками контролюють ціноутворення.

Хто володіє компанією «БаДМ»?

Фармацевтичний дистриб’ютор ТОВ «БаДМ» заснований у 1994 році в Дніпрі. Сьогодні компанія входить до числа найбільших постачальників ліків та медичних виробів в Україні.
За даними системи YouControl, структура власності має такий вигляд:

• Олександр Дитятковський — володіє 50% компанії через кіпрську фірму Novensa Holdings Ltd;

• Олександр і Ігор Суходольські — контролюють інші 50% через низку пов’язаних юридичних осіб.

Брати Суходольські також є засновниками благодійного фонду «Оптивіта Україна», який офіційно займається гуманітарними ініціативами у сфері медицини.

Саме на рахунки цього фонду були перераховані спірні 3,7 млн грн, що стали підставою для кримінальної підозри Дмитру Бабенку.

До речі, Олександр Суходольський у 2021 році посідав 94 місце серед 100 найбагатших українців за версією «Forbes Ukraine».

Дивіденди й можливе виведення коштів

Видання «The Pharma Media» повідомило, що кінцеві бенефіціари обох компаній терміново сплатили дивіденди:
«Оптіма» — 2,9 млрд грн, а «БаДМ» — 2,3 млрд грн.

«Ймовірно, це зроблено з метою зменшення активів компаній перед потенційними штрафами. Крім того, оскільки частина власників перебуває за кордоном, можна припустити, що частина цих коштів (дивідендів) також буде виведена з України», — пише медіа.

Команда «СтопКору» звернулася із запитами:

• до Антимонопольного комітету України — щоб отримати копію або витяг з рішення у справі №126-26.13/102-24 та уточнити, чи сплачено штраф компанією «БаДМ»;

• 

• до Національної поліції України — щоб дізнатися про перебіг досудового розслідування щодо Дмитра Бабенка;

• 

• до Міністерства охорони здоров’я України — щоб з’ясувати, чи вплинули санкції й рішення АМКУ на співпрацю МОЗ або державних лікарень з «БаДМ»;

• 

• до Міністерства фінансів України — щоб отримати дані про дивіденди, виведені власниками компанії після рішення АМКУ, і перевірити податкові наслідки.

• 
  
   

  Аналітики СтопКору продовжують стежити за розвитком подій у справі "БаДМ", адже від того, чим завершиться цей кейс, залежить не лише доля компанії, а й принципи чесної конкуренції на українському фармацевтичному ринку.